двогострий

ДВОГО́СТРИЙ, а, е.

Який має два ріжучих леза.

В київських ратників були двогострі довгі мечі (І. Білик);

Основною зброєю вояків був двогострий меч, лук, спис; рідше – булава, алебарда, тризубець (з навч. літ.);

Майстри кували щити, списи, двогострі мечі, виливали блискучі шоломи, лати (із журн.).

Значення в інших словниках

1. двогострий — (меч) двосічний, гострий обоюду, сов. обоюдогострий.  Словник синонімів Караванського
2. двогострий — -а, -е. Який має дві ріжучі кромки. Двогострий меч.  Великий тлумачний словник сучасної мови