двоконтурний

ДВОКО́НТУРНИЙ, а, е.

Який має два контури (у 1, 3 знач.).

Подальший розвиток пневмоприводу з двоконтурною гальмівною системою не завжди є найбільш раціональним напрямком (з наук. літ.);

Триконтурна робоча гальмівна система є більш надійною порівняно з двоконтурною (з навч. літ.);

У сімдесятих роках XX ст. Олег Антонов скеровує колектив на створення транспортних літаків із двоконтурними турбореактивними двигунами (із журн.).

Значення в інших словниках

1. двоконтурний — двоко́нтурний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоконтурний — -а, -е. Який має два контури.  Великий тлумачний словник сучасної мови