двоконтурний

двоко́нтурний

-а, -е.

Який має два контури.

Значення в інших словниках

1. двоконтурний — двоко́нтурний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоконтурний — ДВОКО́НТУРНИЙ, а, е. Який має два контури (у 1, 3 знач.). Подальший розвиток пневмоприводу з двоконтурною гальмівною системою не завжди є найбільш раціональним напрямком (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах