двомісячник
ДВОМІ́СЯЧНИК, а, ч.
1. Проміжок часу в два місяці, признач. для якої-небудь роботи або проведення громадської кампанії.
Щоб розходилася українська книжка, Д. Нитченко влаштовував “Двомісячники української книжки та преси”, для яких здобував підтримку українських громадських організацій, церков і шкіл (із журн.);
Газета повідомляє про початок двомісячника з благоустрою міста і запрошує киян взяти в ньому активну участь (з газ.).
2. Періодичне видання (газета, журнал і т. ін.), кожен номер якого виходить один раз на два місяці.
Видання щорічника припинилося, а замість наукового збірника почав виходити двомісячник інституту “Літературний архів” (1930–1931) (з наук. літ.);
“Квіти України” – один із найкращих всеукраїнських повнокольорових двомісячників (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)