Словник української мови у 20 томах

двохвилинний

ДВОХВИЛИ́ННИЙ, а, е.

Який відбувається, триває дві хвилини, розрахований на дві хвилини.

Загартування організму найкраще розпочинати з двохвилинних сонячних ванн (із журн.);

Залежно від ступеня тяжкості порушення хокеїстів каратимуть двохвилинними вилученнями і десятихвилинним дисциплінарним штрафом або п'ятихвилинним штрафом із видаленням до кінця матчу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. двохвилинний — двохвили́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. двохвилинний — -а, -е. Який триває дві хвилини, відбувається протягом двох хвилин. Двохвилинна розмова.  Великий тлумачний словник сучасної мови