двохвильовий
ДВОХВИЛЬОВИ́Й, а́, е́, фіз.
Який має дві несучі хвилі.
Було сконструйовано оригінальну установку і вдосконалено двохвильовий метод реєстрації флуоресценції, на який отримано авторське свідоцтво (з наук. літ.);
Плеєр має двохвильовий однолазерний пристрій зчитування (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)