Словник української мови у 20 томах

деблокований

ДЕБЛОКО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до деблокува́ти.

При використанні пристроїв аварійного виходу двері можуть бути блоковані або деблоковані з пульта охорони подачею відповідної команди (з наук.-техн. літ.);

Силами прибулих на місце події рятувальників потерпілий був деблокований із пошкодженої іномарки (з газ.);

// деблоко́вано, безос. пред.

14 січня – 29 лютого 1944 р. під Ленінградом було проведено успішну наступальну операцію, у результаті якої місто було повністю деблоковано (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. деблокований — деблоко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. деблокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до деблокувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови