Словник української мови у 20 томах

дебоширити

ДЕБОШИ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.

Учиняти дебош; бешкетувати.

Даруся дивується, чому ніхто не в'яже Славка, коли він напивається і дебоширить на півсела (М. Матіос).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дебоширити — див. буйствувати  Словник чужослів Павло Штепа