Словник української мови у 20 томах

деградування

ДЕГРАДУВА́ННЯ, я, с.

Стан за знач. деградува́ти.

У творі немає позитивного сприйняття сільського життя – все дише гнітючою безвихіддю, деградуванням особи, надто на тлі чудової природи (з навч. літ.);

Болота розглядалися як резерванти для розширення площ сільськогосподарських земель та невичерпні сировинні джерела, що призвело до значного деградування ландшафтів та біоценозів болотних комплексів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. деградування — деградува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. деградування — -я, с. Дія за знач. деградувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови