дегідратація

ДЕГІДРАТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Відщеплення води від якої-небудь речовини.

Дегідратація та інші фізико-хімічні фактори, що виникають при заморожуванні біоматеріалу, призводять до додаткових молекулярних перебудов білків (з наук. літ.);

Іншою особливістю зони контакту мембран, що зливаються, є практично повна її дегідратація (з наук. літ.);

Дегідратація виникає передусім у глибоких горизонтах в умовах збільшення температури середовища і тиску (з наук. літ.).

2. мед. Процес обезводнення організму, що знижує його життєдіяльність, а в подальшому навіть призводить до смерті.

Із наростанням зневоднення з'являється сильна спрага, наростає дегідратація, демінералізація, виникають судомні посмикування литкових і жувальних м'язів (з наук. літ.);

Дегідратація також може стати причиною хронічної втоми (з наук. літ.);

Якщо водний баланс не відновлюється, виникає дегідратація; кров при цьому стає більш концентрованою, що призводить до серйозних порушень гемодинаміки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. дегідратація — дегідрата́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дегідратація — Дегидратация — dehydration — Dehydratation, Dehydratisierung — відщеплення води від молекул хімічних сполук (мінералів), звичайно під впливом тепла. Протилежне — гідратація.  Гірничий енциклопедичний словник
3. дегідратація — -ї, ж. Відщеплення води від молекул хімічних сполук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дегідратація — дегідрата́ція (від де... і гідратація) відщеплення води від молекул хімічних сполук. Протилежне – гідратація.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дегідратація — 1. відщеплення молекул води від молекул хіміч. сполуки, внаслідок чого утворюються ін. сполуки (напр., з етилового спирту — етилен або діетиловий ефір) або речовина перетворюється у частково чи цілком безводні кристали; 2. втрата води клітинами й тканинами організму.  Універсальний словник-енциклопедія