дегідратація

ДЕГІДРАТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. спец. Відщеплення води від якої-небудь речовини.

Дегідратація та інші фізико-хімічні фактори, що виникають при заморожуванні біоматеріалу, призводять до додаткових молекулярних перебудов білків (з наук. літ.);

Іншою особливістю зони контакту мембран, що зливаються, є практично повна її дегідратація (з наук. літ.);

Дегідратація виникає передусім у глибоких горизонтах в умовах збільшення температури середовища і тиску (з наук. літ.).

2. мед. Процес обезводнення організму, що знижує його життєдіяльність, а в подальшому навіть призводить до смерті.

Із наростанням зневоднення з'являється сильна спрага, наростає дегідратація, демінералізація, виникають судомні посмикування литкових і жувальних м'язів (з наук. літ.);

Дегідратація також може стати причиною хронічної втоми (з наук. літ.);

Якщо водний баланс не відновлюється, виникає дегідратація; кров при цьому стає більш концентрованою, що призводить до серйозних порушень гемодинаміки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дегідратація — дегідрата́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дегідратація — Дегидратация — dehydration — Dehydratation, Dehydratisierung — відщеплення води від молекул хімічних сполук (мінералів), звичайно під впливом тепла. Протилежне — гідратація. Гірничий енциклопедичний словник
  3. дегідратація — -ї, ж. Відщеплення води від молекул хімічних сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дегідратація — дегідрата́ція (від де... і гідратація) відщеплення води від молекул хімічних сполук. Протилежне – гідратація. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. дегідратація — 1. відщеплення молекул води від молекул хіміч. сполуки, внаслідок чого утворюються ін. сполуки (напр., з етилового спирту — етилен або діетиловий ефір) або речовина перетворюється у частково чи цілком безводні кристали; 2. втрата води клітинами й тканинами організму. Універсальний словник-енциклопедія