дезактиватор

ДЕЗАКТИВА́ТОР, а, ч.

1. Фахівець із дезактивації.

У Чорноморському пароплавстві Євген працював ще й дезактиватором (з газ.).

2. Речовина, за допомогою якої здійснюють дезактивацію.

У кімнаті пахло дезактиватором, у раковині чорніли залишки попелу – видно, Борозна спалював рештки на вогні, .. на поламаному столі лежало захисне скло з плексигласу (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. дезактиватор — дезактива́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дезактиватор — -а, ч. Речовина, яка частково або повністю нейтралізує радіоактивні речовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови