декоративно-ужитковий
ДЕКОРАТИ́ВНО-УЖИТКО́ВИЙ, а, е.
Пов'язаний зі створенням художніх виробів, признач. перев. для побуту.
У Київській Русі після офіційного впровадження християнства розвиток мистецтва, що раніше мало переважно декоративно-ужитковий характер, отримав могутній імпульс (з наук. літ.);
Дерево – давній декоративно-ужитковий матеріал, який слугував для виготовлення посуду, меблів, знаряддя для ловів, полювання тощо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)