декоративно-ужитковий

ДЕКОРАТИ́ВНО-УЖИТКО́ВИЙ, а, е.

Пов'язаний зі створенням художніх виробів, признач. перев. для побуту.

У Київській Русі після офіційного впровадження християнства розвиток мистецтва, що раніше мало переважно декоративно-ужитковий характер, отримав могутній імпульс (з наук. літ.);

Дерево – давній декоративно-ужитковий матеріал, який слугував для виготовлення посуду, меблів, знаряддя для ловів, полювання тощо (з наук.-попул. літ.).