декриміналізований
ДЕКРИМІНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е, юр.
Дієпр. пас. до декриміналізува́ти.
Декриміналізоване суспільство не може бути побудовано без серйозних політичних змін (з публіц. літ.);
Зазначений склад правопорушення був декриміналізований. Нині за самовільне зайняття земельної ділянки передбачена лише адміністративна відповідальність (з навч. літ.);
– Ми будемо подавати апеляцію незалежно від того, чи буде декриміналізований злочин, – заявив адвокат (з газ.);
// декриміналізо́вано, безос. пред.
Новим законом з тексту Кримінального кодексу України вилучено і тим самим декриміналізовано шістнадцять складів злочинів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)