демонологічний

ДЕМОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до демоноло́гія.

Захоплення Щоголева формами народної пісні, демонологічними мотивами, козацькими темами – загальна риса української поезії 40-х pp. (М. Зеров);

У фольклорному матеріалі Г. Хоткевича в першу чергу стали цікавити віддзеркалення в ньому не стільки демонологічних уявлень гуцулів, скільки реальні життєві факти, існуючі соціальні суперечності (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. демонологічний — демонологі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. демонологічний — -а, -е. Стос. до демонології.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. демонологічний — Демонологі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)