деномінувати
ДЕНОМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. Змінювати номінальну вартість грошових знаків із метою впорядкування грошового обігу і спрощення розрахунків.
Іран деномінував національну валюту кілька років тому (із журн.).
2. Переводити вартість кредиту або цінних паперів в іншу валюту.
Переважно банк працює на ринках облігацій, деномінованих у твердих валютах (з газ.);
Варто зафіксувати борг за кожним громадянином у вигляді цінних паперів, потім деномінувати ці папери в долари і домовитися про чітку процедуру щорічного обслуговування цього боргу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)