денщицький

ДЕНЩИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до денщи́к.

До денщицьких обов'язків належали передача наказів офіцера підлеглим, чищення офіцерської форми і чобіт, водіння офіцерського автомобіля, виконання інших доручень офіцера (з наук.-попул. літ.);

Денщицька запопадливість.

Значення в інших словниках

1. денщицький — денщи́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. денщицький — -а, -е. Прикм. до денщик.  Великий тлумачний словник сучасної мови