денщицький

ДЕНЩИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст.

Прикм. до денщи́к.

До денщицьких обов'язків належали передача наказів офіцера підлеглим, чищення офіцерської форми і чобіт, водіння офіцерського автомобіля, виконання інших доручень офіцера (з наук.-попул. літ.);

Денщицька запопадливість.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. денщицький — денщи́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. денщицький — -а, -е. Прикм. до денщик. Великий тлумачний словник сучасної мови