денщицький
ДЕНЩИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до денщи́к.
До денщицьких обов'язків належали передача наказів офіцера підлеглим, чищення офіцерської форми і чобіт, водіння офіцерського автомобіля, виконання інших доручень офіцера (з наук.-попул. літ.);
Денщицька запопадливість.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- денщицький — денщи́цький прикметник Орфографічний словник української мови
- денщицький — -а, -е. Прикм. до денщик. Великий тлумачний словник сучасної мови