дериватив
ДЕРИВАТИ́В, а, ч., фін.
Документ установленого зразка, що засвідчує право на купівлю-продаж цінних паперів, інших цінностей за визначених умов.
Вартість деривативів змінюється при зміні процентної ставки, валютного курсу або іншої базової змінної (з наук.-попул. літ.);
До деривативів належать, зокрема, форвардні контракти, ф'ючерсні контракти та опціони (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Валю́тний деривати́в – документ установленого зразка, що дає право на купівлю-продаж валютних цінностей на певних умовах.
Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)