дериватив
ДЕРИВАТИ́В, а, ч., фін.
Документ установленого зразка, що засвідчує право на купівлю-продаж цінних паперів, інших цінностей за визначених умов.
Вартість деривативів змінюється при зміні процентної ставки, валютного курсу або іншої базової змінної (з наук.-попул. літ.);
До деривативів належать, зокрема, форвардні контракти, ф'ючерсні контракти та опціони (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Валю́тний деривати́в – документ установленого зразка, що дає право на купівлю-продаж валютних цінностей на певних умовах.
Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дериватив — Стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма... Словник термінів законодавства України
- дериватив — -у, ч., фін. Документ установленого зразка, що засвідчує право чи зобов'язання на купівлю-продаж у майбутньому цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Товарний дериватив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дериватив — рос. дериватив документ встановленого зразка, що засвідчує право та зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти за визначеними умовами. Відповідно до виду цінностей... Eкономічна енциклопедія