дериватив
Стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма Д. та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До Д. належать: форвардний контракт, ф'ючерсний контракт та опціон. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на: фондовий Д., валютний Д. і товарний Д.
"Про оподаткування прибутку підприємств", Стаття 1
Джерело:
Словник термінів, уживаних у чинному законодавстві України
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дериватив — -у, ч., фін. Документ установленого зразка, що засвідчує право чи зобов'язання на купівлю-продаж у майбутньому цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Товарний дериватив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дериватив — ДЕРИВАТИ́В, а, ч., фін. Документ установленого зразка, що засвідчує право на купівлю-продаж цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Вартість деривативів змінюється при зміні процентної ставки, валютного курсу або іншої базової змінної (з наук. Словник української мови у 20 томах
- дериватив — рос. дериватив документ встановленого зразка, що засвідчує право та зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти за визначеними умовами. Відповідно до виду цінностей... Eкономічна енциклопедія