дериватив

деривати́в

-у, ч., фін.

Документ установленого зразка, що засвідчує право чи зобов'язання на купівлю-продаж у майбутньому цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Товарний дериватив.

Валютний дериватив — документ установленого зразка, що дає право на купівлю-продаж валютних цінностей у майбутньому на певних умовах.

Товарний дериватив — документ установленої форми, який засвідчує, право продавати та (або) купувати біржові товари.

Фондовий дериватив — документ установленого зразка, який дає право на купівлю-продаж цінних паперів у майбутньому на певних умовах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дериватив — Стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма... Словник термінів законодавства України
  2. дериватив — ДЕРИВАТИ́В, а, ч., фін. Документ установленого зразка, що засвідчує право на купівлю-продаж цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Вартість деривативів змінюється при зміні процентної ставки, валютного курсу або іншої базової змінної (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. дериватив — рос. дериватив документ встановленого зразка, що засвідчує право та зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти за визначеними умовами. Відповідно до виду цінностей... Eкономічна енциклопедія