дериватив

рос. дериватив

документ встановленого зразка, що засвідчує право та зобов'язання придбати чи продати в майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти за визначеними умовами. Відповідно до виду цінностей Д. поділяють на фондові, валютні й товарні. Перші пов'язані з купівлею-продажем цінних паперів, другі — валюти, а треті — будь-яких біржових товарів (крім цінних паперів). До Д. належать форвардні та ф'ючерсні контракти, опціони.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дериватив — Стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма... Словник термінів законодавства України
  2. дериватив — -у, ч., фін. Документ установленого зразка, що засвідчує право чи зобов'язання на купівлю-продаж у майбутньому цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Товарний дериватив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дериватив — ДЕРИВАТИ́В, а, ч., фін. Документ установленого зразка, що засвідчує право на купівлю-продаж цінних паперів, інших цінностей за визначених умов. Вартість деривативів змінюється при зміні процентної ставки, валютного курсу або іншої базової змінної (з наук. Словник української мови у 20 томах