десантований
ДЕСАНТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до десантува́ти.
Після закінчення курсів організаторів партизанських загонів полковник Іван Лисенко разом із десятьма бійцями був десантований на захоплену ворогом територію (з газ.);
// десанто́вано, безос. пред.
У серпні в трикутнику Олевськ – Рокитне – Городниця було десантовано з Москви групу загону спеціального призначення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)