десантований
ДЕСАНТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до десантува́ти.
Після закінчення курсів організаторів партизанських загонів полковник Іван Лисенко разом із десятьма бійцями був десантований на захоплену ворогом територію (з газ.);
// десанто́вано, безос. пред.
У серпні в трикутнику Олевськ – Рокитне – Городниця було десантовано з Москви групу загону спеціального призначення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десантований — десанто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови