десантований

ДЕСАНТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до десантува́ти.

Після закінчення курсів організаторів партизанських загонів полковник Іван Лисенко разом із десятьма бійцями був десантований на захоплену ворогом територію (з газ.);

// десанто́вано, безос. пред.

У серпні в трикутнику Олевськ – Рокитне – Городниця було десантовано з Москви групу загону спеціального призначення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. десантований — десанто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови