десантниця

ДЕСА́НТНИЦЯ, і, ж.

Жін. до деса́нтник.

Траплялися серед жіночих професій у важкі воєнні роки і такі, що раніше вважалися чоловічими: льотчиці, зенітниці, десантниці (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me