десантниця
ДЕСА́НТНИЦЯ, і, ж.
Жін. до деса́нтник.
Траплялися серед жіночих професій у важкі воєнні роки і такі, що раніше вважалися чоловічими: льотчиці, зенітниці, десантниці (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me