деряба

ДЕРЯ́БА, и, ч.

Птах родини дроздових, найбільший із-поміж європейських дроздів, довжина тіла якого може досягати 30 см.

Деряба живе в лісах і парках, незалежно від породи дерев, але вибирає для гніздування старі дерева, що ростуть поблизу галявин і ріллі, куди він вилітає харчуватися (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деряба — деря́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. деряба — -и, ж., орн. Сойка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деряба — Деряба, -би м. пт. Соя, Corvus glandarius. ум. дерябонька. Словник української мови Грінченка