десантувати
ДЕСАНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
Висаджувати десант (у 2 знач.) на територію, зайняту противником, для ведення там бойових дій.
Поступово в українському керівництві визрів досить ризикований план, схвалений П. Скоропадським, десантувати на азовському узбережжі Кубані 15-тисячну Окрему запорізьку дивізію (з наук.-попул. літ.);
// Висаджувати де-небудь із водних або повітряних суден групу осіб із якоюсь метою.
Десантувати загін парашутистів.
Словник української мови (СУМ-20)