дескриптор

ДЕСКРИ́ПТОР, а, ч., інформ.

Одиниця інформаційно-пошукової мови, що служить для опису основного змісту якогось тексту.

Розглянуто можливості застосування дескрипторів як інструменту для створення формалізованої природної мови в процесі індексування і пошуку інформації (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. дескриптор — дескри́птор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дескриптор — -а, ч. 1》 Інформаційна структура, що описує дані. 2》 Лексична одиниця (слово, словосполучення) в інформаційно-пошуковій мові, що служить для опису основного змісту документа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дескриптор — дескри́птор (лат. descriptor, від decribo – описую) одиниця інформаційно-пошукової мови, що відповідає певному поняттю.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дескриптор — рос. дескриптор (від латин. descriptor, від describo — описую) — одиниця інформаційно-пошукової мови.  Eкономічна енциклопедія