дескриптор
ДЕСКРИ́ПТОР, а, ч., інформ.
Одиниця інформаційно-пошукової мови, що служить для опису основного змісту якогось тексту.
Розглянуто можливості застосування дескрипторів як інструменту для створення формалізованої природної мови в процесі індексування і пошуку інформації (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дескриптор — дескри́птор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дескриптор — -а, ч. 1》 Інформаційна структура, що описує дані. 2》 Лексична одиниця (слово, словосполучення) в інформаційно-пошуковій мові, що служить для опису основного змісту документа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дескриптор — дескри́птор (лат. descriptor, від decribo – описую) одиниця інформаційно-пошукової мови, що відповідає певному поняттю. Словник іншомовних слів Мельничука
- дескриптор — рос. дескриптор (від латин. descriptor, від describo — описую) — одиниця інформаційно-пошукової мови. Eкономічна енциклопедія