1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дескриптор

дескри́птор

-а, ч.

1》 Інформаційна структура, що описує дані.

2》 Лексична одиниця (слово, словосполучення) в інформаційно-пошуковій мові, що служить для опису основного змісту документа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дескриптор — дескри́птор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дескриптор — ДЕСКРИ́ПТОР, а, ч., інформ. Одиниця інформаційно-пошукової мови, що служить для опису основного змісту якогось тексту. Розглянуто можливості застосування дескрипторів як інструменту для створення формалізованої природної мови в процесі індексування і пошуку інформації (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. дескриптор — дескри́птор (лат. descriptor, від decribo – описую) одиниця інформаційно-пошукової мови, що відповідає певному поняттю. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дескриптор — рос. дескриптор (від латин. descriptor, від describo — описую) — одиниця інформаційно-пошукової мови. Eкономічна енциклопедія