дескриптор

дескри́птор

(лат. descriptor, від decribo – описую)

одиниця інформаційно-пошукової мови, що відповідає певному поняттю.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дескриптор — дескри́птор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дескриптор — -а, ч. 1》 Інформаційна структура, що описує дані. 2》 Лексична одиниця (слово, словосполучення) в інформаційно-пошуковій мові, що служить для опису основного змісту документа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дескриптор — ДЕСКРИ́ПТОР, а, ч., інформ. Одиниця інформаційно-пошукової мови, що служить для опису основного змісту якогось тексту. Розглянуто можливості застосування дескрипторів як інструменту для створення формалізованої природної мови в процесі індексування і пошуку інформації (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. дескриптор — рос. дескриптор (від латин. descriptor, від describo — описую) — одиниця інформаційно-пошукової мови. Eкономічна енциклопедія