дескрипція
ДЕСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж.
1. книжн. Опис, описовий вислів.
У кіно великий план моментально акцентує увагу на предметі, актуалізує його і до того ж є напрочуд детальною дескрипцією (із журн.).
2. лінгв. Мовна конструкція, що замінює загальну або власну назву предмета.
Номінація об'єктів світу, формування понять про них здійснюється вербально, у формі різних дескрипцій (з наук. літ.).
3. лог., філос. Описове визначення (характеристика) одиничних об'єктів через загальні поняття.
Деякі дослідники в галузі математичної логіки спираються на формальний апарат теорії дескрипцій (з наук. літ.);
Дескрипції включають у число термів. Вони поділяються на визначені й невизначені (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)