дескрипція
ДЕСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж.
1. книжн. Опис, описовий вислів.
У кіно великий план моментально акцентує увагу на предметі, актуалізує його і до того ж є напрочуд детальною дескрипцією (із журн.).
2. лінгв. Мовна конструкція, що замінює загальну або власну назву предмета.
Номінація об'єктів світу, формування понять про них здійснюється вербально, у формі різних дескрипцій (з наук. літ.).
3. лог., філос. Описове визначення (характеристика) одиничних об'єктів через загальні поняття.
Деякі дослідники в галузі математичної логіки спираються на формальний апарат теорії дескрипцій (з наук. літ.);
Дескрипції включають у число термів. Вони поділяються на визначені й невизначені (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дескрипція — дескри́пція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дескрипція — -ї, ж. 1》 Опис, перелік. 2》 Мовна конструкція, що замінює ім'я предмета, виражаючи його зміст іншими мовними засобами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дескрипція — Опис Словник чужослів Павло Штепа
- дескрипція — дескри́пція (лат. descriptio) опис, перелік. Словник іншомовних слів Мельничука
- дескрипція — ДЕСКРИПЦІЯ (від лат. desckriptio — опис, визначення) — спеціальна конструкція, що відіграє у формалізованих мовах роль додаткових (порівняно з вихідним словником) власних і загальних імен. Філософський енциклопедичний словник
- дескрипція — рос. дескрипция (латин. descriptio — опис, перелік. Eкономічна енциклопедія