дескрипція

ДЕСКРИПЦІЯ (від лат. desckriptio — опис, визначення) — спеціальна конструкція, що відіграє у формалізованих мовах роль додаткових (порівняно з вихідним словником) власних і загальних імен. У природних мовах цю функцію виконують словосполучення типу "той (та)..., який (яка)..." і "такий (така)..., що..." або артиклі — відповідно означені (означені Д.) і неозначені (неозначені Д.).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дескрипція — дескри́пція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дескрипція — -ї, ж. 1》 Опис, перелік. 2》 Мовна конструкція, що замінює ім'я предмета, виражаючи його зміст іншими мовними засобами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дескрипція — ДЕСКРИ́ПЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Опис, описовий вислів. У кіно великий план моментально акцентує увагу на предметі, актуалізує його і до того ж є напрочуд детальною дескрипцією (із журн.). 2. лінгв. Словник української мови у 20 томах
  4. дескрипція — Опис Словник чужослів Павло Штепа
  5. дескрипція — рос. дескрипция (латин. descriptio — опис, перелік. Eкономічна енциклопедія
  6. дескрипція — дескри́пція (лат. descriptio) опис, перелік. Словник іншомовних слів Мельничука