деструкція

ДЕСТРУКЦІЯ — одне з центральних понять онтології Гайдеггера, що означає не "негацію" чи "руйнування", а стратегію оновлення філософської метафізики Заходу, її переосмислення й нове прочитання, сходження до дедалі більш зрілих станів. Д. — це завжди жива практика позитивного смислобудування, смислотворчості, спонтанне саморозгортання філософської думки. Словом "Д." Гайдеггер намагався підкреслити, що його уявлення про індетерміністський процес історичного становлення культури філософування суттєво відрізняється від усіх попередніх: від ніцшеанської "переоцінки усіх цінностей", гегелівського "зняття" (aufhebung), марксистського "заперечення заперечення", кантівської "критики". За Гайдеггером, деструктурувати будь-який стародавній текст означає не ліквідувати, а творчо поновити, перепрочитати, переписати його. Така Д. тексту включає дві епістемічні операції. 1) Розбір стародавнього тексту на його найпростіші "смислоносії" (носії базових метафор, інтуїцій, архетипових смислів, образів), тобто на елементи, які все ще здатні нести одвічні смисли тієї культури, яку репрезентує даний текст. Ця епістемічна операція руйнує архаїчну структуру тексту, його цілісність, замкнутість і породжує уявлення про анігіляцію тексту. Але це уявлення є ілюзією: текст вмирає у формі архаїчної структури, щоб відродитися в культурі деструктора вже у формі нової структури. 2) Відродження цієї нової структури за допомогою операції конструювання. У ході цієї операції деструктор підшукує або створює для елементів смислоносіїв стародавнього (або чужого) тексту адекватні деривати в мові своєї культури і з них, відповідно до своєї інтуїції, конструює нову структуру тексту. В результаті стародавній текст відроджується у вигляді нової структури. Це і є той процес "смислобудування", який у Гайдеггера позначений словом "destruktion", а в Деррида — спочатку метафорою "прочитання", а потім неологізмом "деконструкція".

О. Соболь

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деструкція — дестру́кція (лат. destructio, від destruo – ламаю, руйную) 1. Руйнування гірських порід та розпадання їх внаслідок вивітрювання. 2. Руйнування макромолекул високомолекулярних сполук, яке супроводиться зміною їхньої структури й властивостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. деструкція — ДЕСТРУ́КЦІЯ, ї, ж. Порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь. Але в часи, коли чимало поетів і теоретиків ототожнювали революційність в ідеології з «деструкцією» всіх старих літературних форм, .. Словник української мови в 11 томах
  3. деструкція — Дестру́кція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. деструкція — Звал, завал, повал, розвал, нища, руйнова Словник чужослів Павло Штепа
  5. деструкція — Дестру́кція: — руйнування, занепад, ламання [45] Словник з творів Івана Франка
  6. деструкція — Деструкция — destruction, break-down — *Zerstörung – руйнування структури будь-чого. Приклади: 1) Руйнування гірських порід та їх розпад внаслідок вивітрювання. Гірничий енциклопедичний словник
  7. деструкція — дестру́кція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. деструкція — -ї, ж. Порушення або руйнування нормальної структури чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. деструкція — рос. деструкция (від латин. destrruktio — руйнування) — порушення структури економічних, виробничих зв'язків, погіршення кон'юнктури ринку, розпад, розлад економіки, що спричиняє соціально-економічну нестабільність. Eкономічна енциклопедія