детонаційний
ДЕТОНАЦІ́ЙНИЙ¹, а, е.
Стос. до детонації (див. детона́ція¹).
Розглянуто умови, за яких під час взаємодії ударних та детонаційних хвиль виникає можливість припинення детонації у зарядах (з наук. літ.);
Роман .. витягає овальну ручну гранату і, тримаючи за її детонаційний шнурок лівою рукою, держить її правицею (О. Лисяк);
Детонаційна стійкість палива.
ДЕТОНАЦІ́ЙНИЙ², а, е.
Прикм. до детона́ція².
Детонаційні тони.
Словник української мови (СУМ-20)