Словник української мови у 20 томах

деіндивідуалізований

ДЕІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до деіндивідуалізува́ти.

У працях В. О. Сухомлинського людина постає не як деіндивідуалізований об'єкт, не як гвинтик державного механізму (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. деіндивідуалізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до деіндивідуалізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови