деіндивідуалізований
ДЕІНДИВІДУАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до деіндивідуалізува́ти.
У працях В. О. Сухомлинського людина постає не як деіндивідуалізований об'єкт, не як гвинтик державного механізму (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- деіндивідуалізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до деіндивідуалізувати. Великий тлумачний словник сучасної мови