деіндивідуалізація

ДЕІНДИВІДУАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

Утрата ким-, чим-небудь індивідуальних ознак, рис.

За кілька літ дали про себе знати естетичні втрати, зумовлені деіндивідуалізацією ліричного героя, укрупненого до всепланетарного робітничо-селянського “ми” (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деіндивідуалізація — деіндивідуаліза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. деіндивідуалізація — -ї, ж. Позбавлення індивідуалізації. Великий тлумачний словник сучасної мови