джеб

ДЖЕБ, у, ч., спорт.

У боксі – прямий удар витягнутою рукою.

Джеб завдають у корпус (тулуб) і в голову, використовують його як атакувальний удар і як контрудар, він може бути одиночним і виконуватись у комбінації (з навч. літ.);

Славетний український чемпіон любить, коли на нього наступають. У цьому випадку рано чи пізно суперник натикається на його джеб (із журн.).

Значення в інших словниках

1. джеб — -а, ч. У боксі – легкий прямий удар із далекої дистанції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. джеб — (англ. jab, букв. – поштовх, стусан) у боксі – легкий, прямий удар з далекої дистанції.  Словник іншомовних слів Мельничука