Словник української мови у 20 томах

джибутійці

ДЖИБУТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. джибуті́єць, йця, ч.; джибуті́йка, и, ж.).

Корінне населення Джибуті.

Джибутієць вдало асистував при забитті м'яча у ворота шведської команди (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)