джип
ДЖИП, а, ч.
Легковий автомобіль підвищеної прохідності для перевезення людей і вантажу.
Часом, тільки повернешся, виморений, з роботи, помився, сів з хлопцями в доміно поклацати чи за книжку взявся, а тут уже мчить джип заводський, записку тобі подають: “Містер Іван, просимо негайно в цех...” (О. Гончар);
Почалось плоскогір'я. Джип набирав розгону й зухвало плигав на баюрах (І. Білик);
У чистому лісовому повітрі ще довго висів запах соляркового диму від джипа (із журн.);
Зараз вода відступає, у постраждалих районах проводяться рятувальні роботи. Місцева влада звернулася до власників джипів та всюдиходів з проханням про допомогу автомобілістам (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)