дзюркнути

ДЗЮ́РКНУТИ, не, док., розм.

Однокр. до дзюри́ти.

Прилетіла звідкись стріла, чи то чужа, чи наша, вдарила того коня в шию, чорна кров дзюркнула просто на отрока (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. дзюркнути — дзю́ркнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дзюркнути — -не, док., безос. Пролитися тонким струменем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзюркнути — Дзюркнути, -ну, -неш гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.  Словник української мови Грінченка