Словник української мови у 20 томах

дзявкіт

ДЗЯ́ВКІТ, коту, ч.

Те саме, що дзя́вкання.

У домі на краю передмістя чутно було вечорами .. пискливий дзявкіт покойового песика Нарциса (Р. Іваничук);

Оленка ж, розходившись, вдавала цуценя й заливалася дзявкотом, підстрибуючи, щоб лизнути сестру в носа (О. Забужко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дзявкіт — див. звучання  Словник синонімів Вусика