дзявкіт
ДЗЯ́ВКІТ, коту, ч.
Те саме, що дзя́вкання.
У домі на краю передмістя чутно було вечорами .. пискливий дзявкіт покойового песика Нарциса (Р. Іваничук);
Оленка ж, розходившись, вдавала цуценя й заливалася дзявкотом, підстрибуючи, щоб лизнути сестру в носа (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)