дзявкало
ДЗЯ́ВКАЛО, а, ч. і с., розм.
Маленький собака, що пискливо гавкає.
– Так отой регент, от так регент! Цей не собачка-дзявкало, що й сюди дзяв-дзяв, і туди дзяв-дзяв! та круть-верть на всі боки, як муха в окропі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)