диметиламін

ДИМЕТИЛАМІ́Н, у, ч., хім.

Безбарвний газ із різким неприємним запахом, який при охолодженні легко зріджується в безбарвну рідину.

Диметиламін застосовують в органічному синтезі, для отримання лікувальних речовин, ракетного палива та ін. (з наук. літ.);

У промисловості диметиламін отримують із метилового спирту й аміаку, а також із формальдегіду і хлористого амонію (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. диметиламін — диметиламі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. диметиламін — -у, ч. Вторинний аліфатичний амін.  Великий тлумачний словник сучасної мови