диплодок
ДИПЛОДО́К, а, ч., палеонт.
Викопний велетенський рослиноїдний динозавр підряду зауроподів мезозойської ери з дуже довгою шиєю і хвостом та відносно невеликою головою.
Диплодоки пересувалися на чотирьох ногах, задні ноги були довші за передні, хребці в тазовому відділі зрощені між собою (з наук. літ.);
Викопні рештки диплодоків знайдені у верхньоюрських відкладах Північної Америки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)