Словник української мови у 20 томах

дисемінація

ДИСЕМІНА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Розповсюдження збудника хвороби з первинного вогнища хвороби кровоносною або лімфатичною системою.

Слідом за дисемінацією звичайно настає генералізація патологічного процесу: розвиток нових, часто численних вогнищ (метастаз) (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. дисемінація — дисеміна́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. дисемінація — Розсіювання насіння природним шляхом.  Словник термінів з агрофітоценології
  3. дисемінація — -ї, ж. Поширення мікробів або пухлинних клітин із первинного вогнища по організму людини й тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дисемінація — дисеміна́ція (лат. disseminatio, від dissemino – розсіваю) поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища по організму людини й тварин; відбувається по кровоносних або лімфатичних судинах.  Словник іншомовних слів Мельничука